чоловік


чоловік
-а, ч.
1) Особа чоловічої статі; прот. жінка.
2) Одружена особа стосовно до своєї дружини.
3) Те саме, що людина. || Уживається при лічбі, вказівці на певну кількість людей.
••

Бо́жий чолові́к заст. — прочанин, паломник, юродивий.

4) заст. Селянин.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "чоловік" в других словарях:

  • чоловік — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • чоловіків — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • чоловіків — кова, кове. Прикм. до чоловік 1), 2). || Належний чоловікові …   Український тлумачний словник

  • чоловік — 1) (особа чоловічої статі), чолов яга, дядько, дядя, дядьо 2) (одружена особа стосовно своєї дружини), дружина, подружжя, благовірний; господар, хазяїн (шанобливо) …   Словник синонімів української мови

  • чоловік — [чолоув’і/к] ка, м. (на) ков і/ ку, кл. в і/чеи, мн. в і/кие/ лов іки/, в і/к іў/ лов ік і/ў два чолоув і/кие …   Орфоепічний словник української мови

  • чоловічина — 1 іменник чоловічого роду, істота чоловік розм. чоловічина 2 іменник жіночого роду м ясо людини розм …   Орфографічний словник української мови

  • чолов'яга — іменник чоловічого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

  • чоловіченько — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • чоловічечко — іменник чоловічого роду, істота рідко …   Орфографічний словник української мови

  • чоловічисько — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

Книги

Другие книги по запросу «чоловік» >>